Розглянемо наукову школу відомого вченого, організатора освітньої справи, ініціатора інноваційних педагогічних проектів, доктора технічних наук, професора, дійсного члена НАПН України Валерія Юхимовича Бикова. Результати наукової праці, творчий доробок і ефективність педагогічної діяльності Бикова В.Ю. дають право стверджувати, що на сучасному етапі він сформував унікальну наукову школу дослідників ІКТ в освіті і науці [323].

Джерельна база дослідження включає: публікації про особистість та науковий шлях Бикова В.Ю. [180, 181, 246, 323, 584, 599], проте ці відомості потребують оновлення. Щодо діяльності ІІТЗН НАПН України, дані представлені у публікаціях [238, 525, 603, 160, 587].

Биков В.Ю. – доктор технічних наук, професор, академік АН вищої школи України, академік Академії інженерних наук України, академік НАПН України, директор ІІТЗН НАПН України, відомий в Україні та за кордоном учений, педагог і організатор вітчизняної науки й освіти. Все життя Биков В.Ю. – це складний шлях формування науковця, педагога, менеджера освіти, наставника молоді, шлях, який вимагав практичної громадянської відповідальності та дослідницької рефлексії, зростаючі потреби суспільства у відповідь на виклики часу щодо розвитку нової техніки і засобів навчання, науково-технічного прогресу і проникнення його у всі сфери життя і головне використання новітніх технологій у освітній сфері для забезпечення комп’ютеризації і подальшої інформатизації освіти України. Вчений не тільки сам був завжди на передових позиціях, а й створив коло однодумців, виховав учнів, набув послідовників [323].

У публікації [323] одним з авторів якої є дисертан детально досліджено і розглянуто біографічні відомості про життя і становленння Биков В.Ю., як вченого, управлінця, а тому далі опишемо лише кілька відомостей, що є важливим для нашого дослідження.

У 1971 р. Бикова В.Ю. призначають Головним конструктором приладів інфразвукового діапазону частот. В той самий час, він навчається в аспірантурі Київського політехнічного інституту (без відриву від виробництва) та розробляє цифрові та аналогові засоби вимірювання комплексних коефіцієнтів передавання. Під його керівництвом створюють фазочутливий вольтметр, який удостоїли премії Науково-технічного товариства радіотехніки, електроніки і зв’язку ім. О. С. Попова, фактично, перший межах СРСР прилад на інтегральних мікросхемах та медалі ВДНГ СРСР. За ним були інші розробки, які отримали авторські свідоцтва і відповідно за результатами цих робіт у 1974 р. Биков В.Ю. захищає дисертаційну роботу «Дослідження і розробка вимірювачів комплексних коефіцієнтів передавання в області низьких і інфранизьких частот» в Київському політехнічному інституті і йому присуджують науковий ступінь кандидата технічних наук [181].

Науково-педагогічною діяльністю Биков В.Ю.розпочав зайнятися з 1975 р. у Київському державному педагогічному інституті імені О. М. Горького, у 1979 р. йому присвоюють учене звання доцента кафедри вищої математики, викладав кілька курсів: обчислювальну математику; системне програмування; програмування алгоритмічними мовами; основ автоматизації виробничих процесів. Також, він очолював наукову лабораторію автоматизованої системи управління освітою. У 1976 р. було створено Головний обчислювальний центр Міністерства народної освіти України і Бикова В.Ю. призначають директором, який він очолюван 16 років. Перебуваючи на посаді головного конструктора автоматизованої системи управління народною освітою України і заступника головного конструктора автоматизованої системи управління народною освітою СРСР, очолив роботи з інформатизації та комплексної автоматизації управління народною освітою. Він і його прихильники та учні розробили і ввели в промислову експлуатацію першу і другу черги автоматизованої системи управління Міносвіти України [181, 323].

У Бикова В.Ю. почали з’являтися наукові праці, галузеві стандарти, науково-методичні матеріали щодо питань удосконалення, інформатизації та автоматизації управління освітою на всіх рівнях, комп’ютеризації та інформатизації загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладів. Створені численні комп’ютерні навчальні програмні комплекси були активно впроваджені в навчальні заклади загальної середньої, професійно-технічної, вищої педагогічної і післядипломної освіти. Він бере участь у заходах ЮНЕСКО з питань створення міжнародної інформаційної системи освіти [323].

У 1989 р. Биков В.Ю. захистив дисертацію «Наукові основи, методи і системи автоматизованого управління освітою на рівні союзної республіки (на прикладі системи народної освіти Української РСР)» в Інституті кібернетики ім. В. М. Глушкова АН України і отримав науковий ступінь доктора технічних наук [323]. Також, у 1989 р. з метою інтенсифікації робіт у напрямі інформатизації освіти утворюють науково-виробничу корпорацію «КОМКОРД», і генеральним директором обирають Биков В.Ю., яку він очолює наступні 2 роки [181, с.11].

Биков В.Ю. очолював в Україні проект «Пілотні школи», що здійснявся спільно з фірмою ІВМ (США). В межах цього проекту в Україні було створено мережу з 150 загальноосвітніх, професійно-технічних і педагогічних ЗВО, закладів системи підвищення кваліфікації педагогічних кадрів, в які було надано найсучасніші засоби комп’ютерної техніки, комп’ютерні навчальні програмні засоби, навчально-методичні матеріали; розроблено систему з підготовки за новітніми навчальними програмами вчителів інформатики шкіл і професійно-технічних навчальних закладів України. Понад 10000 вчителів України пройшли таку підготовку і ще більше учнів навчались за цим проектом, позитивні наслідки проекту відчуваються і дотепер [323].

Інститут системних досліджень освіти України було створено на початку 90-х рр. ХХ ст. і Биков В.Ю. призначено директором. Під його керівництвом розробляються науково-методичні засади системного реформування освіти на етапі становлення незалежності України та низка пропозицій для інноваційних проектів з інформатизації освіти. Він бере активну участь у підготовці вагомого державного документу про освіту, а саме Державної національної програми «Освіта» («Україна ХХІ століття»). Його доповіді «Ринок праці в Україні» і «Соціальне партнерство» було використано при розробці першої в незалежній Україні «Концепції розвитку професійно-технічної освіти». Він брав активну участь у розробленні державної «Комплексної програми забезпечення загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладів сучасними технічними засобами з природничо-математичних і технологічних дисциплін» (2004 р.) та державної «Програми розвитку системи дистанційного навчання на 2004–2006 рр.». [323]. Також, під науковим керівництвом Биков В.Ю. розроблено: «Концепцію інформатизації освіти», навчальні посібники «Операційні системи та мережі шкільних комп’ютерних комплексів», «Основи проектування та реалізації інтерфейсу користувача для діалогових систем», «Системи управління інформаційними базами даних в освіті», які заклали організаційний й науково-методичний фундамент інформатизації освіти в Україні [181, с.11].

У 1993 р. Биков В.Ю. присвоєно вчене звання професора кафедри інформаційних технологій, і того ж року його обрано почесним професором Києво-Могилянської академії. У 1994 р. він очолив кафедру інформаційних і комунікаційних технологій в Українському інституті керівних кадрів освіти, де здобули освіту багато педагогів й керівників освіти України та підготовлено низку науково-методичних матеріалів з питань викладання інформатики в післядипломній педагогічній освіті [323]. З 1997-1999 рр. Биков В.Ю. працював на державній службі директором Інформаційно-обчислювального центру Української Академії державного управління при Президентові України, і керує роботами з комплексної інформатизації навчальної, наукової та управлінської діяльності Академії. За підтримки Світового банку в Академії створюють Центр дистанційної освіти. Биков В.Ю розробив головні напрями наукових досліджень щодо проблем дистанційного навчання в професійній освіті, розробив і читав курс з основ побудови і проектування методичних систем електронного навчання для керівних кадрів вищої школи України та викладачів, і здійснив науково-методичну розробку й забезпечив наукове керівництво діяльністю проектних команд із створення низки сучасних е-дистанційних методичних комплексів з навчальних курсів магістерської програми підготовки державних службовців [323].

У 1999 р. Биков В.Ю. обирають членом-кореспондентом НАПН України і призначають директором щойно створеного науково-дослідного ІІТЗН НАПН України (стара назва Інститут засобів навчання АПН України). Розпочато було комплексний ремонт виділеного старого будинку в місті Києві по вул. М.Берлинського, 9 і формування необхідного науково-дослідницького середовища, його оснащення сучасними програмно-технічними засобами. Необхідно було підібрати і підготувати наукові кадри, яких за профілем діяльності Інституту, в Україні було замало. Кадровий потенціал Інституту, його науково-дослідницьке середовище та матеріально-технічна база і зараз продовжують активно розвиватися [238, 323].

У публікаціях [180, 181] зазначено, що під керівництвом і за безпосередньою участю Биков В.Ю. було зроблено низку наукових досліджень щодо проблем створення і впровадження в практику освіти й наукову діяльність засобів навчання нового покоління та інформаційно-комунікаційних технологій. Він брав участь у розробці Концепції і державної «Програми інформатизації ЗНЗ, комп’ютеризації сільської школи». Під науковим керівництвом Валерія Бикова здійснювався проект «Пілотні школи», в межах якого проводилися педагогічні експерименти із створення і впровадження в освітню практику новітніх комп’ютерно орієнтованих педагогічних технологій. Для нормативно-організаційного й експериментального забезпечення виконання цього проекту, також, розроблені положення: «Про Пілотний загальноосвітній навчальний заклад експериментальної комп’ютерної мережі загальноосвітніх навчальних закладів України», «Про організацію науково-методичного експерименту «Пілотні школи», «Про Регіональний центр інформаційних і комунікаційних технологій», «Методика науково-методичного експерименту «Пілотні школи». Ці нормативні документи є загальногалузевими, затверджені відповідними наказами МОН України і впроваджені в освітню практику. Також, вчений брав участь у розробці структури курсу «Інформатика» загальноосвітньої програми, державного стандарту освіти з цього навчального предмета, у створенні навчальних посібників «Курс інформатики (Ч. 1 та Ч. 2), «Відкриття геометрії через комп’ютерні експерименти в пакеті DG», що були видані у 2002 р. За його участю розроблено і затверджено МОН України у 2004 р. «Програми для загальноосвітніх навчальних закладів універсального та фізико-математичного профілів. Інформатика, 8-11 класи», підготовлено до друку навчальний посібник «Базовий курс інформатики» для ЗНЗ і ПТУ [323].

Биков В.Ю. брав участь у багатьох національних і міжнародних інноваційних проектах з розвитку промисловості й освіти в Україні, як фахівець найвищого міжнародного рівня професійної сертифікації в галузі управління проектами. І за проектом з Європейським фондом освіти очолював роботи по створенню Національної обсерваторії України. Під його науковим керівництвом, за спільним проектом Центральноєвропейського університету та Міжнародного фонду «Відродження» була організована автоматизована інформаційно-бібліотечна система в Національній академії державного управління при Президентові України [181].

Багато років Биков В.Ю. здійснює наукове керівництво магістрами, аспірантами, здобувачами, консультує докторантів та співробітників, виступає офіційним опонентом з докторських і кандидатських дисертацій, він входив до складу різних спеціалізованих вчених рад із захисту дисертацій (технічні та педагогічні науки), прорецензував низку наукових праць і часто очолює державні екзаменаційні комісії в університетах України [323]. У додатку Е (таблиці Е.1) представлено узагальнений список дисертаційних робіт виконаних під науковим керівництвом і консультуванням Бикова В.Ю.

Бібліометричні методи допомагають визначити частоту цитування праць керівника його учнями і послідовниками. На рис. 2.18 представлено персональний профіль Бикова В.Ю. у Google Академії з індексами цитуваннь публікацій станом на листопад 2020 р.: загальна статистика цитування – 6496, h-індекс – 28, i10-індекс – 83.

Рис. 2.18. Персональний профіль Бикова В.Ю. у Google Академії з індексами цитуваннь публікацій станом на листопад 2020 р

 

Також, Биков В.Ю. є організатором і учасником багатьох наукових масових заходів, як в Україні так і за кодоном, виступає на радіо й телебаченні. Для апробації і впровадження результатів досліджень наукової школи постійно організовуються і проводяться масові заходи різних рівнів (конференції, семінари, круглі столи та ін.). Вчений входить до складу багатьох редакційних колегій фахових видань, зокрема: електронного наукового видання «Інформаційні технології і засоби навчання», головним редактором якого є Биков В.Ю., (сайт: http://journal.iitta.gov.ua) яке має 6 випусків на рік; науково-методичного журналу «Комп’ютер у школі та сім’ї» (сайт: http://www.csf.vashpartner.com); збірника наукових праць «Інформаційні технології в освіті» (сайт: http://ite.ksu.ks.ua) та ін. [323].

Напрями роботи наукової школи Бикова В.Ю.

У публікації [323] зазначено, що важливість та актуальність проведених в ІІТЗН НАПН України досліджень ініціаторм яких є Биков В.Ю.,  зумовлена, насамперед, необхідністю реалізації сучасної освітньої парадигми, яка полягає у забезпеченні рівного доступу до якісної освіти для всіх тих, хто повинен навчатися, хто має бажання, потребу навчатися впродовж життя і хто має для цього можливості. Практична спрямованість теоретичних результати отриманих в ході виконання науково-дослідних робіт, віддзеркалює сучасну освітню парадигму, розвиває принципи відкритої освіти, підкреслює її головну системоутворювальну роль. Реалізація принципів відкритої освіти є магістральним шляхом формування глобальних освітніх систем, перспективним шляхом розвитку національної системи освіти.

Напрями наукової школи Биков В.Ю. спрямовані на дослідження теоретичних та методичних засад розроблення і використання інформаційно-комунікаційних технологій у відкритій освіті: хмарних технологій, мультимедійних, телекомунікаційних технологій, технологій віртуального і розподіленого навчання, технологій дистанційного навчання, електронних освітніх ресурсів; теоретико-методичних засад створення і розвитку комп’ютерно орієнтованого навчального середовища, електронного науково-освітнього інформаційного простору для комп’ютерної підтримки освіти, навчання та тренування в умовах розвитку інформаційного суспільства і переходу до суспільства знань; психолого-педагогічних та організаційно-педагогічних засад автоматизації процесів управління в освіті: автоматизованих систем організації і планування навчально-виховного процесу, електронного документообігу, управління навчальним закладом і системою освіти. Також, серед теоретико-методологічних проблем особлива увага приділяється питанням створення індустрії сучасних засобів навчання, вирішенню комплексу наукових проблем, пов’язаних з розвитком традиційних, комп’ютерно орієнтованих та інформаційних засобів, визначення їх навчально-виховних властивостей, методик комплексного використання ІКТ у навчальному процесі [323].

У дослідженні [253] наголошено, що бажано розрізняти учнів, співробітників, аспірантів, прихильників та послідовників лідера школи. Існує постійне ядро школи, і є вчені, які приєднувалися чи відходили від наукової школи. Тому всіх причетних до діяльності лідера школи і науково-дослідної установи (ІІТЗН НАПН України) варто розглядати індивідуально за певними критеріями, відповідно до яких можна говорити: «належав до школи», «підтримував постійний зв’язок», «співробітничав», «мав окремі контакти», «був аспірантом» та ін.

Вважаємо, що важливим є встановлення взаємозв’язків наукової школи Биков В.Ю. з іншими. Міждисциплінарний характер наукового напряму «ІКТ в освіті» зумовив активну взаємодію наукової школи академіка Бикова В.Ю. з іншими науковими школами, зокрема з науковою школою академіка Жалдака М.І., з науковою школою академіка Зязюна І.А., з науковою школою академіка Беха І.Д., з науковою школою академіка Ничкало Н.Г., з науковою школою академіка Олійника В.В. та ін. Наявність взаємодії, взаємовпливів і взаємообмінів на різних рівнях наукового пізнання створили передумови для підготовки вчених-фахівців з інтеграції різних підходів, методологій, засобів наукового пошуку, предметом якого стали реалії глобального і локального освітнього простору [323].

Наукова школа академіка Бикова В.Ю. є джерелом для створення і розвитку нових наукових шкіл, які почали функцінувати в ІІТЗН НАПН України, зокрема під керівництвом докторів наук: Спіріна О. М., Лещенко М. П., Шишкіної М.П., Литвинової С.Г., Бурова О.Ю. та ін.

В сучасних умовах наукова школа, щоб зберегти свій прогресивний характер, має бути озброєна передовою методологією, мати професійну мобільність та виявляти інтерес до досліджень в інших наукових напрямах. Отже, створення та функціонування наукової школи академіка Бикова В.Ю. характеризується інтенсивною взаємодією з іншими науковими школами, створенням умов для розвитку нових наукових об’єднань, є важливою, а її робота спрямована на підвищення ефективності освітньої та наукової діяльності, інтеграції України у європейський та світовий освітньо-науковий простір [323].

Бикова В.Ю. можна охарактеризувати, як цілеспрямованого лідера у будь-якій справі, який має широкі інтереси, розуміє і поважає людей, безупинно генерує нові ідеї і, як правило, доводить їх до практичної реалізації. Він завжди підтримує новітні технічні розробки і намагається їх впровадити в освіту. Допомагає молоді у наукових пошуках, підказує, спрямовує, консультує, підтримує, вірить та інтуїтивно передчуває успіх молодих науковців, ще в той моменти коли вони ще самі не впевнені у своїх розробках і дослідженнях. В цьому автор дисертації переконалася особисто працюючи разом з Бикова В.Ю. і під його керівництвом понад 11 років.